Кисломолочні продукти

Для визначення митної вартості встановлено єдині критерії: момент перетину митного кордону та ціна угоди (вартість, зазначена у рахунку-фактурі).

За такого підходу значення митної вартості для однакових товарів буде однаковим навіть у випадках, коли вони постачаються за різними умовами поставки.

Митна вартість обчислюється насамперед на основі ціни угоди, тобто  фактурної вартості товару.

Фактурна (контрактна) вартість - це ціна товару, обумовлена в контракті та відповідно у рахунку-фактурі.

Подальший розрахунок митної вартості здійснюється з урахуванням умов поставки товару згідно з інтерпретацією Міжнародних комерційних термінів ІНКОТЕРМС, виходячи з того, які витрати включені продавцем до рахунка-фактури та коли вони здійснені - до перетину митного кордону чи після.

Тому знання ІНКОТЕРМС  є необхідною умовою для вирішення  питань визначення митної вартості, а  саме знання того, які витрати поставки включаються продавцем до рахунка-фактури за різних умов поставки.

При обчисленні митної вартості товарів витрати, зроблені до перетину митного кордону (якщо вони не включені до рахунка-фактури), додаються до фактурної вартості: за навантаження товару на транспортний засіб, за страхування, сплачене вивізне мито та ін.

Відповідно витрати, зроблені після перетину митного кордону, віднімаються (якщо вони включені до рахунка-фактури).

Поняття митної вартості викладене  у ст. 259 Митного кодексу: "Митна  вартість товарів - це заявлена декларантом  або визначена митним органом  вартість товарів, що переміщуються  через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу".

Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів (рисунок 1.5).            Рисунок 1.5 – Методи визначення митної вартості

 

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод  за ціною угоди щодо товарів, які  імпортуються. Якщо основний метод не можна використати, застосовується послідовно кожен із перелічених методів. При цьому кожен наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом застосування попереднього методу (за винятком методів віднімання та додавання вартості, які можуть застосовуватися у будь-якій послідовності).

У нашому випадку доцільно використати метод оцінки за ціною  угоди щодо товарів, які імпортуються. При визначенні митної вартості за цим методом повинні бути включені витрати:

1. витрати на доставку товарів до аеропорту, порту чи іншого місця ввезення товарів на митну територію України:
1. вартість транспортування;
2. витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження і перевалку товарів;
3. страхові суми;
2. витрати, понесені покупцем:
1. комісійні та брокерські винагороди, за винятком комісійних за закупівлю товару;
2. вартість контейнерів та іншої багаторазової тари, якщо відповідно до товарної номенклатури вони розглядаються як одне ціле з товарами, що оцінюються;
3. вартість пакування, включаючи вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;
3. відповідна частина вартості таких товарів та послуг, які прямо чи побічно надаються покупцю безоплатно або за зниженою ціною для використання у зв'язку з виробництвом або продажем (відчуженням) на вивезення товарів, що оцінюються, якщо відповідна частина не була включена до заявленої ціни:
1. сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів та інших комплектуючих виробів, які є складовою частиною товарів, що оцінюються;
2. інструментів, штампів, форм та інших подібних предметів, використаних на виробництво товарів, що оцінюються;
3. матеріалів, витрачених на виробництво товарів, що оцінюються (мастильних матеріалів, палива тощо);
4. інженерної проробки, дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за тезками митної території України і безпосередньо необхідних для виробництва товарів, що оцінюються;
4. ліцензійні та інші платежі за використання об’єктів права інтелектуальної власності, які покупець (імпортер) прямо чи побічно повинен вплатити як умову продажу (відчуження) товарів, що оцінюються;
5. відповідна частина прибутку від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи побічно йде на користь продавця.

Кисломолочний сир експортуються  на підставі договору купівлі-продажу  на умовах поставки FCA-Луцьк. Митна вартість визначається на основі ціни, яку буде сплачено або яка підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України. Оскільки поставка здійснюється на умовах FCA (доставка до кордону), то митна вартість дорівнює фактурній.

У нашому випадку до фактурної  вартості не включено транспортування до кордону (700 доларів США).

(Формула 1.2)

МВ=ФВ,  

де      МВ – митна вартість;

ФВ – фактурна вартість, ФВ = 499904,15грн.;

Отже, митна вартість становить  499904,15грн.

Транспортні витрати будуть відображатись лише в статистичні  вартості: СВ – статистична вартість  ТВ – Транспортні витрат.

МВ+ТВ=СВ (499904,15+5358,85=505263 грн.)

3.7.2 Нарахування мита. Концепція нарахування та сплати мита викладена у ст. 17 Закону України "Про Єдиний  митний тариф". Порядок нарахування та стягнення мита затверджується нормативними документами Держмитслужби, а також спільними документами Держмитслужби, НБУ, Міністерства фінансів.

Відповідно до ст. 6 – мито – це податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Мито повністю вноситься  до Державного бюджету України. Воно сплачується митним органам України.

При експортних операціях  мито не нараховується.

3.7.3 Нарахування ПДВ. Об'єктом оподаткування ПДВ є операції по ввезенню (пересиланню) товарів на митну територію України і отриманню робіт (послуг), які надаються нерезидентами для їх використання (споживання) на митній території України, в тому числі операції по ввезенню (пересиланні) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки. Від оподаткування ПДВ звільняються товари, які не підлягають оподаткуванню ПДВ. Товари, які експортуються з України, податком на додану вартість не обкладаються. Навпаки, фірма-експортер отримує відшкодування суми ПДВ (20% від фактурної вартості) при здійсненні зовнішньоекономічної операції. Це проводиться з метою заохочення українських виробників на зовнішній ринок.

У нашому випадку експортером  виступає виробник ТзОВ «Комо-Експорт» (декларант "АТЗТ Глорія-Імпекс"), тому відшкодування ПДВ проводиться.

3.7.4 Нарахування митного  збору.  Митні збори – це додаткові збори, які стягуються з товарів, що ввозяться (вивозяться), за специфічні умови поставок та інші послуги, які надаються митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальністю митниці).

Розміри ставок митних зборів встановлюються Кабінетом Міністрів  України. Звільнення від сплати митних зборів можливо лише на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

Нарахування митних зборів проводиться у графі 47 ВМД у  національній валюті.

У нашому випадку митні збори можуть стягуватись лише при додаткових послугах таких як виклик митника - поза місце розташування, позаробочий час або у святкові та вихідні дні.

3.7.5 Визначення загальної  суми митних платежів. Загальна сума митних платежів у даному випадку розраховується за формулою:

(Формула 1.3)

М_П = М + ПДВ + М_З  

де  М_П – сума митних платежів, грн.;

М – сума мита, грн., М = 0 (грн.);

ПДВ – сума податку на додану вартість, грн., ПДВ = 0 (грн.);

М_З – сума митних зборів, Мз = 0 (грн.).

М _П = М_з = 0(грн.)

Таким чином, на момент перетину митного кордону України сума митних платежів складає 0 (грн.).

3.8 Використання  ВМД при митному оформленні  кисломолочного

сиру

 

Основним етапом митного  оформлення є декларування товарів  і транспортних засобів митному  органу.

У міжнародній практиці використовуються різноманітні форми митних декларацій, наприклад, при митному оформленні речей, валюти та валютних цінностей  фізичних осіб, при митному оформленні поштових відправлень тощо.

У торговому обороті застосовується декларування в письмовій формі  і шляхом електронної передачі даних.

Основний документ, за яким декларуються товари суб'єктами ЗЕД - юридичними і фізичними особами, є вантажна митна декларація (ВМД), у нашому випадку це додатки:  Ш1, Ш2.

Вантажна митна декларація (ВМД) – уніфікований документ, який містить відомості про товари та майно, які переміщуються через  митний кордон України, про відправника, одержувача та особу, яка здійснювала  декларування вантажів через кордон, умови поставки, способи розрахунків  та інші дані, необхідні для митного  оформлення, у тому числі дані про  стягнення митних та інших зборів мита, ПДВ з товарів і майна, які переміщуються через митний кордон України.

ВМД застосовується під час  декларування суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності (юридичними або фізичними  особами) товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, у порядку, встановленому  Митним кодексом України, Положенням про  ВМД та іншими актами законодавства  України.

Орган Державної митної служби не приймає ВМД для оформлення, якщо вона подається без повного  комплекту документів, необхідних для  здійснення митного оформлення товарів; якщо вона заповнена декларантом  з порушенням Положення, Інструкції про порядок заповнення ВМД; в  інших випадках, передбачених законодавством України.

У разі відмови у прийнятті  ВМД для оформлення обов’язково  заповнюється картка відмови у митному  оформленні згідно з порядком, установленим Державною митною службою.

Достовірність зазначених декларантом  відомостей у ВМД, яка заповнена  згідно з діючими правилами та засвідчена ним у встановленому  порядку, закріплюється одним з  видів митного забезпечення (штамп "Під митним контролем") на всіх аркушах ВМД та реєстраційним  номером, а також реєстрацію ВМД  у журналі обліку вантажних митних декларацій. Після завершення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені  у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом. У разі прийняття ВМД для оформлення їй присвоюється реєстраційний номер та проводиться реєстрація в журналі обліку ВМД.

ВМД оформляється на єдиних стандартних самокопіюючих бланках  формату А, що виготовляється друкарським  способом. Оформлення ВМД з використанням  інших бланків не допускається.

До ВМД може бути додано не більше 33 додаткових аркушів, що дозволить  задекларувати не більше 100 найменувань  товарів. У ВМД і додаткових аркушах  не повинно бути підчисток, виправлень. Кожне виправлення завіряється  підписом і печаткою митного брокера.

ВМД заповнюється державною  мовою за допомогою комп’ютера. Під час заповнення ВМД може застосовуватися  іноземна мова, якщо переклад державною  мовою назв суб’єктів або фірмового (комерційного) найменування товару є  недоцільним та істотно не впливає  на принцип здійснення заходів тарифного  або нетарифного регулювання.

Вантажна митна декларація складається з граф, поділених  на підрозділи, де зазначаються реквізити, кожен з яких починається з  нового рядка та перед кожним з  них проставляється порядковий номер.

ВМД вважається оформленою за  наявності на всіх її аркушах  особистої номерної печатки інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару.

Зразок заповнення ВМД  при експорті кисломолочного сиру наведено у додатках Ш1, Ш2.

Графи заповнюються так:

Графа А – у графі зазначається: Індифікаційний номер митного поста і відділу чи сектора що проводить митне оформлення даної  ВМД. У графі проставляється номер та дата прийняття декларації – 201010000/9/000000 (де 201010000 – дев’ятизначний цифровий код митного органу згідно з класифікатором митних органів України (М/П Луцьк); 9 – остання цифра поточного року; 000000 – шестизначний порядковий номер декларації, оформленої зазначеним митним органом).

 

У нашому випадку  у графі А має бути зазначений номер Митного Поста Луцьк.