Лекции "Инновацийний менеджмент"

ТЕМА 8. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ НДіДКР ТА ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЕКТУВАННЯ 

 

Тема охоплює такі питання:

 

 

• Завдання, принципи і етапи НДіДКР
• Методи визначення світових тенденцій  інноваційного процесу
• Патентна та ліцензійна діяльність інноваційної фірми. Організація міжнародної торгівлі ліцензіями
• Загальні засади розробки інноваційних проектів та програм
• Експертиза інноваційних проектів та програм.

Завдання, принципи, етапи НДіДКР

 

До основних завдань НДіДКР відносять:

• отримання нових знань та визначення нових сфер їх застосування;
• теоретичну і дослідну перевірку можливостей промислового використання продуктів інтелектуальної праці;
• практичне втілення новинок та інновацій.

 

Основні принципи НДіДКР:

• орієнтація на розвиток соціального  капіталу;
• базування  на наукових  підходах  інноваційного   менеджменту.  

 

У   процесі   НДіДКР   виділяють  етапи:  

• визначення вітчизняних і світових тенденцій розвитку даної галузі науки; 
• функціональних   (теоретичних   та   пошукових)  досліджень; 
• прикладних досліджень;
• дослідно-конструкторських робіт;
• експериментальних робіт на кожному з названих етапів.

Методи визначення світових тенденцій інноваційного процесу

 

• структурно-морфологічний аналіз;
• визначення характеристик публікаційної активності;
• виявлення груп патентів, пов’язаних з “сім`ями” патентів–аналогів;
• термінологічний і лексичний аналіз;
• технічних показників.

Метод структурно-морфологічного аналізу полягає в:

 

а) описанні, визначенні і узагальненні проблеми;

б) виявленні всіх факторів впливу на вирішення проблеми;

в) виявленні всіх можливих варіантів для кожного параметра шляхом побудови матриці (перший стовпчик – параметри, рядки – варіанти для кожного з параметрів);

г) аналізі варіантів і виборі кращого з них.

Етапи підготовки рекомендацій щодо інноваційної політики: 

 

1) розробка морфологічної класифікації предметної галузі у вигляді таблиці з дезагрегуванням технологічного процесу на ланки з формуванням для кожної ланки набору альтернатив;

2) розробка рубрикатора предметної області в термінах Міжнародної патентної класифікації (МПК) винаходів (затверджена на основі Міжнародної класифікації винаходів (МКВ, 1954 р.) рішенням Страсбурзької конвенції 1990 р);

 3) здійснення інформаційного пошуку за об’єктом інновації;

4) узагальнення і аналіз результатів пошуку і складання рубрик;

5) розробка рекомендацій. 

Стратегічні концепції маркетингу на ринку споживачів НТП:

 

• “агресивне” досягнення ринкових цілей полягає в активних відносинах зі споживачами технології, широкій рекламі продукту, активному навчанні споживачів, відсутності спеціальної збутової мережі і незалежності від дій конкурентів.
• гнучка адаптація до попиту передбачає орієнтацію на конкретні категорії споживачів в вибраних сегментах, неагресивну рекламу, планомірне навчання споживачів і формування каналів збуту, постійне вивчення дій конкурентів.

Маркетинг науково-технічної продукції передбачає: 

 

• вивчення місцевих умов ліцензування в країнах, передбачених для експорту ліцензій (державне регулювання умов імпорту винаходів чи технічного досвіду; валютний контроль переказу ліцензійної винагороди за кордон; патентне законодавство);
• проведення патентування за  кордоном винаходів і процесів, реєстрації товарних знаків;
• визначення вартості ліцензії;
• вивчення фірм - можливих ліцензіатів, вибір ліцензіата, проведення переговорів, підготовка і підписання угоди;
• нагляд і контроль за виконанням ліцензіатом угоди, технічне обслуговування ліцензіата.

Для вивчення ринку країни ліцензування оцінюють: 

 

• попит на даний товар і перспективи його розвитку, відповідність товару місцевим вимогам і умовам;
• можливості виготовлення даного товару, враховуючи його складність та наявну матеріальну базу (виробничі потужності, їх технічний рівень, кваліфікація робочої сили, забезпеченість сировиною тощо);
• місткість ринку щодо виробу – об`єкта ліцензійного договору, можливості розширення обсягів продажу і досягнення рівня, необхідного для рентабельності ліцензійної операції;
• джерела забезпечення потреби в аналогічних товарах на ринку (імпорт, вітчизняне виробництво), наявність конкурентів – виробників аналогічної продукції, їх виробничі потужності, джерела забезпечення сировиною тощо;
• 5) вартість виробництва продукції по ліцензії на базі використання місцевої робочої сили, виробничих потужностей, сировини у зіставленні з товарами – аналогами, імпортованими в країну;
• 6) можливості отримання спеціальних пільг від уряду у випадку стратегічної важливості продукту (пільгових валютних курсів, звільнення від податків і мита, експортних субсидій);
• 7) існуючі протекціоністські дії уряду країни - ліцензіата.

Остаточний вибір фірми-ліцензіата здійснюється на основі зіставного аналізу наступних параметрів: 

 

• практика і результати ліцензійної діяльності фірми;
• фінансове становище фірми, наявність коштів на купівлю ліцензії чи можливостей їх залучення;
• становище фірми на ринку, темпи її розвитку, конкурентоспроможність і якість продукції;
• технічний стан виробничого потенціалу і можливості його адаптації без значних витрат для випадку продукції по ліцензії;
• рівень підготовки інженерного персоналу, кваліфікація і укомплектованість робочою силою;
• розміщення виробничих потужностей з погляду обслуговування території дії ліцензії;
• наявність власних науково-технічних досліджень, їх масштаби, галузь і результати застосування;
• характер і рівень розвитку збуто-розподільчої системи з точки зору можливостей успішної реалізації продукції;
• значення ліцензії для діяльності фірми - основна чи незначна частина операцій фірми (в останньому випадку ліцензіар може не отримати планової винагороди).

Функції ліцензійних відділів (секторів):

 

• вивчення стану технологічного ринку;
• збір і надання інформації технічним і економічним службам про технічні досягнення, попит на ринку винаходів, умови ліцензування і патентування в різних країнах;
• вивчення і вибір ліцензіатів;
• обґрунтування доцільності експорту ліцензій.
• патентний захист досягнень фірми за кордоном, (патентування винаходів, реєстрація товарних знаків, облік сплати податків і мита; участь у судових розглядах; встановлення зв`язків з винахідниками тощо).

Ліцензіат повинен враховувати: 

 

• ефективність придбання технологій;
• реальні можливості економії витрат на НДіДКР;
• зміст технології, що передається (новий продукт чи новий процес);
• вік технології, етап її життєвого циклу і час, необхідний для освоєння;
• рівень сприйняття зарубіжних технологій вітчизняними підприємствами.

Загальні засади розробки інноваційних проектів і програм

 

Поняття „інноваційний проект” тлумачать як:

• форму цільового управління  інноваційною  діяльністю; 
• процес  здійснення  інновацій;
• комплект документів.

 

Інноваційний проект – це комплект документів щодо системи науково обґрунтованих цілей вирішення проблеми і засобів їх досягнення шляхом організації інноваційного процесу у часі і просторі.

Експертиза інноваційних проектів і програм

 

Завданням експертизи є оцінка інноваційного і науково-технічного рівня проекту (програми), а також реальної можливості його виконання.

Методи експертної оцінки:

• описовий;
• порівняння показників “до” і “після”;
• порівняльна експертиза.

Експертизі підлягають:

 

• нормативно-методичні, проектно-конструкторські та інші документи проекту;
• професійний рівень керівника і команди проекту;
• потенціал конкурентоспроможності інноваційної організації;
• достовірність розрахунків ефективності і ризику проекту;
• якість розробки менеджменту і реалізації проекту.

Згідно з Рекомендаціями ОЕСР експертиза здійснюється за такими принципами:

 

 

• залучення незалежної групи дослідників для спірних ситуацій, пов’язаних з експертизою;
• розгляду інноваційної діяльності як виробничої при розрахунках доданої вартості;
• наведення розрахунку на середньотермінову перспективу;
• узгодження методів контролю з державною науково-технічною політикою.

Перевірка нормативно-методичної бази проекту здійснюється за критеріями:

 

• комплексності документа;
• відповідності міжнародним стандартам;
• рівня використання світових досягнень;
• кількості застосованих    наукових    підходів    і    сучасних    методів    розробки;  
• економічної обґрунтованості рішень;
• перспективності і масштабів застосування;
• ступеня апробованості документа в наукових колах, на практиці;
• репутації розробників;
• дотримання стандартів оформлення.

Порівняльний експертний аналіз: 

 

• перший рівень – попередній розгляд (відбір для другого рівня; мотивовані висновки щодо відхилених проектів; визначення складу експертів для другого рівня);
• другий рівень – рейтингова оцінка проекту на основі розрахунку індивідуального рейтингу: