Лекции "Инновацийний менеджмент"

ПАТЕНТНА І ЛІЦЕНЗІЙНА  ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ 

 

Передумови та проблеми формування  національної патентної системи 
Організаційна структура патентної системи України 
Правова база національної патентної системи 
Практичні аспекти захисту інтелектуальної власності в Україні

Авторські свідоцтва

 

• Ці документи видавались на ім’я автора та посвідчували визнання пропозиції винаходом, авторство, пріоритет. Режим авторського права припускав всенародну власність на науково-технічні досягнення і призначався для загального користування всіх громадян і організацій.

патенти

 

• Посвідчували визнання пропозиції винаходом або промисловим зразком, пріоритет, авторство та виняткове право патентовласника на винахід або промисловий зразок. Це означало, що ніхто не міг використовувати винахід або промисловий зразок, на які видані патенти, без згоди відповідного патентовласника 

Закордонне патентування

 

• (1) поставки продукції   на    експорт   (машин,   матеріалів,   приладів,   обладнання);  
• (2) продаж ліцензій іноземним фірмам, організаціям, підприємствам;
• (3) надання допомоги зарубіжним країнам при будівництві об’єктів радянськими організаціями та підприємствами;
• (4) здійснення співробітництва у науково-технічній сфері між радянськими організаціями та підприємствами і їх зарубіжними партнерами.

Головні проблеми

 

• необхідність організаційно-правової побудови національної патентної системи;
• формування патентно-інформаційної бази;
• впорядкування взаємовідносин з питань охорони промислової власності у межах СНД та країн Балтії.

Національна патентна  система України

 

• (1) правову база; 
• (2) нормативну база;
• (3) органи державного управління патентною системою;
• (4) недержавні фізичні та юридичні особи (патентні повірені);
• (5) технопарки та інноваційні структури інших типів;
• (6) підприємства (організації) – господарюючі суб’єкти.

Державний департамент  інтелектуальної власності Міністерства  освіти і науки (Держпатент)

 

• (1) державна реєстрація та ведення державних реєстрів щодо об’єктів інтелектуальної власності; 
• (2) видача охоронних документів на об’єкти інтелектуальної власності;
• (3) реєстрація договорів про передачу прав на об’єкти інтелектуальної власності;
• (4) розгляд заяв і скарг щодо видачі охоронних документів;
• (5) координація роботи з інформаційного забезпечення діяльності у сфері інтелектуальної власності;
• (6) організація роботи з підготовки та перепідготовки спеціалістів з питань інтелектуальної власності та ряд інших.

Інститут патентних повірених (представників з питань інтелектуальної  власності)

 

• виконує завдання забезпечення охорони прав власників об’єктів промислової власності, надання консультацій, оформлення патентних документів, представлення інтересів громадян і юридичних осіб, захист їх прав в арбітражних судах, Держдепартаменті інтелектуальної власності.

Міжнародні угоди

 

• Відповідно до двосторонніх угод між Україною і Російською Федерацією від 30 червня 1993 року та Україною і Республікою Бєларусь від 20 жовтня 1993 року про співробітництво у сфері промислової власності українські фізичні та юридичні особи можуть діяти без повірених в патентних відомствах Бєларусі і Росії, а особи останніх – в Держдепартаменті України.

Патентні повірені

 

• (1) не можуть бути патентними повіреними працівники Держдепартаменту; 
• (2) патентний повірений має печатку повіреного з вказанням його прізвища та адреси;
• (3) Держдепартамент не відповідає по зобов’язаннях патентних повірених;
• (4) Держдепартамент веде реєстр патентних повірених і забезпечує публікації відомостей про них у своєму бюлетені тощо.
• Загалом патентні повірені повинні мати постійне місце проживання в Україні, вищу освіту, спеціальну освіту у сфері охорони інтетектулаьної власності, мати не менше, ніж п’ятирічний досвід практичної роботи у цій галузі.

Патенти

 

• 1. Продовжують діяти патенти колишнього СРСР на винаходи та промислові зразки, якщо заявки на їх перереєстрацію були подані у Держпатент відповідно до 1 листопада 1993 року та до 18 липня 1993 року. Якщо заявки не були подані, то такі патенти в Україні не вважаються дійсними, але вони продовжують свою дію в Росії, якщо за них вчасно сплачується річне мито. 
• 2. Зберігають свою дію авторські свідоцтва СРСР на винаходи та свідоцтва СРСР на промислові зразки. До закінчення відповідно 20-и або 15-річного терміну з дати прийняття Патентним відомством СРСР заявок на них вони можуть бути переведені в патенти на термін, що залишився.
• 3. З’явилися власне українські патенти на винаходи та промислові взірці.
• 4. Стосовно товарних знаків, то в Україні продовжують діяти свідоцтва СРСР на товарні знаки (якщо заявки на їх перереєстрацію були подані в Держпатент України до 1 листопада 1993 року).

Правова база національної патентної системи України

 

• Закон України „Про охорону прав на винаходи та корисні моделі” (в редакції від 1червня 2000 р. із змінами і доповненнями від 21 грудня 2000 р).
• Закон України „Про охорону прав на промислові зразки” (від 15 грудня 1993 р. із змінами і доповненнями від 21 грудня 2000 р).
• Закон України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” (15 грудня 1993 року).
• Закон України „Про охорону прав на зазначення походження товарів” (від 16 червня 1999 р).
• Закон України „Про охорону прав  на сорти рослин” (17 січня 2001 року).
• Закон України „Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем” (5 листопада 1997 року).
• Закон України „Про авторське право і суміжні права” (в редакції від 11 липня 2001 року).

Закон „Про охорону  прав на винаходи і корисні  моделі” (у редакції від 1 червня 2000 р.)

 

• визначає основні поняття, права іноземних та інших осіб, умови надання правової охорони. Зокрема, встановлено, що термін дії патенту на винахід становить 20 років, а на корисну модель – 5 років з дати подання заявки (з продовженням не більше, ніж на 3 роки).
• право на отримання патенту мають: (а) винахідник; (б) роботодавець, якщо винахід створений у зв’язку із виконанням службових обов’язків або виконанням доручення роботодавця за умови, якщо інакше не передбачене трудовим договором; (в) правонаступник винахідника чи роботодавця; (г) перший заявник.    

Новизна

 

• До винаходів, корисних моделей, промислових зразків підходять з позицій застосування поняття новизни, а до товарних знаків – ні, тому що сутність винахідницької діяльності відрізняється від діяльності у сфері товарних знаків.

Примусове відчуження  права власності без згоди  власника

 

• за рішенням Кабінету Міністрів України, виходячи з суспільних інтересів та інтересів національної безпеки

Право першокористування

 

• Особа, яка до дати подання заявки використовувала чи здійснила підготовку до використання в Україні заявленого винаходу, має право продовжувати його використання

 

В Україні заборонено  не патентовласникам: 

 

• - виготовляти, пропонувати до продажу, застосовувати, зберігати у вказаних цілях, ввозити виріб, що охороняється патентом, а також виготовлений за запатентованою технологією;
• - застосовувати технологію, що охороняється патентом, або пропонувати її для застосування в Україні;
• - застосовувати товарний знак (або позначення настільки на нього подібне, що їх неможливо відрізнити) на виробах або послугах, для яких він зареєстрований, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках та ярмарках, що проводяться в Україні, в проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації.

Закон України „Про  охорону прав на знаки для  товарів і послуг” від 15 грудня 1993 р. та Закон України „Про  охорону прав на зазначення  походження товарів” від 16 червня 1999 р.

 

• Об’єктами правової охорони можуть бути такі знаки: словесні (у вигляді слів або сполучення літер); зображувальні (у формі графічних композицій на площині); об’ємні (у вигляді фігур або їх тривимірних композицій); комбінації вищеназваних позначень.

Правова охорона знаку

 

• засвідчується свідоцтвом, термін його дії – 10 років від дати подання заявки, термін дії продовжується за клопотанням, поданим його власником протягом останнього року дії свідоцтва, щораз на 10 років. Після припинення дії свідоцтва тільки його власник може впродовж трьох років поновити реєстрацію відповідного знаку. Через три роки таке право надається будь-якій особі. Для реєстрації знаку в іноземній державі попередній дозвіл Держдепартаменту не вимагається.

 

Реєстрація права на  використання кваліфікованого зазначення  походження товару

 

• Документ про теж має назву „свідоцтво”. Воно діє протягом 10 років від дати подання заявки. Строк дії свідоцтва продовжується на наступні 10 років на підставі заяви, поданої власником свідоцтва впродовж останнього року дії свідоцтва.
• Важливо, що використання кваліфікованого зазначення походження товару не дає права власникові свідоцтва видавати ліцензію.

Закон України „Про  охорону прав на промислові  зразки” (зі змінами, внесеними 21 грудня 2000р.)

 

• Промисловий зразок – результат творчої діяльності людини у сфері художнього конструювання.
• Право власності на промисловий зразок засвідчується патентом.
• Термін дії патенту – 10 років від дати подання заявки і продовжується за клопотанням власника, але не більше, ніж на 5 років.
• Об’єктом промислового зразка може бути форма, малюнок або розфарбовування або їхні об’єднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних і ергономічних потреб.