Лекции "Инновацийний менеджмент"

ВИДИ, СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ОСНОВНИХ УМОВ МІЖНАРОДНИХ ЛІЦЕНЗІЙНИХ УГОД 

 

Характерні риси та види міжнародних ліцензійних операцій та угод 
Зміст та структура міжнародних ліцензійних угод 
Преамбула та предмет угоди.

Види ліцензій 
Умови і способи розрахунку ліцензійних платежів 
Зобов`язання та права сторін ліцензійної угоди.

Міжнародні ліцензійні операції

 

• По-перше, об’єкти ліцензійних операцій з’являються без прямої орієнтації на ринок.
• По-друге, ліцензіар в більшості випадків зацікавлений не в комерційних цілях (прибутку) від продажу, а в завоюванні міцних позицій на закордонних ринках.
• По-третє, якщо в договорі купівлі-продажу товар повністю відчужується від виробника, то в ліцензійних операціях повного відчуження не відбувається.
• По-четверте, в ліцензійних операціях здійснюється процес, подібний до процесу роздвоєння капіталу на капітал-власність і капітал-функцію, тобто передача права ліцензіату на спосіб господарювання. Економічним результатом такого роздвоєння виступає так звана технологічна рента – плата за доступ до господарського використання науково-технічних рішень, що знаходяться в приватній власності.

Операції з міжнародного ліцензування можуть здійснюватись на основі таких договорів та угод

 

• 1. Міжнародна ліцензійна угода. Об’єктом її можуть бути ліцензія на винахід, ноу-хау або товарний знак.
• 2. Міжнародний договір купівлі-продажу, яким передбачено поставку обладнання з супутньою ліцензією на надання додаткової інформації про технологічний процес, ремонт обладнання тощо.
• 3. Комбіновані міжнародні договори про продаж ліцензії і поставку обладнання.
• 4. Міжнародні договори на проектування і будівництво промислових об’єктів.
• 5. Міжнародні договори про науково-технічне співробітництво.
• 6. Міжнародні договори про промислове співробітництво, що також можуть містити умови про надання ліцензій.

Способи комерційного застосування об’єкта промислової власності

 

• 1. Промислове застосування запатентованого винаходу у ході самостійного господарського використання.
• 2. Продаж або уступка патенту.
• 3. Територіальна уступка патенту, яка полягає в продажу патентних прав у повному обсязі на певній території.
• 4. Оренда запатентованих винаходів, втілених у машини та устаткування.
• 5. Використання винаходів як промислового (фабричного) секрету.
• 6. Використання винаходів без патентного захисту.

Ліцензійна угода

 

• дозвіл, відповідно до якого ліцензіар (власник виключного права на винахід або інші науково-технічні досягнення та супутні їм послуги) дозволяє ліцензіату за обумовлену винагороду і в певних межах користуватися об’єктом цього права.

Можливі цілі ліцензіара:

 

• (1) торговельна експансія; 
• (2) „зняття вершків” з морально застарілої технології шляхом продажу її недостатньо інформованому ліцензіату;
• (3) продаж ліцензії як альтернатива прямій інвестиції у підприємство ліцензіата;
• (4) розподіл ринків збуту з покупцем ліцензії, коли продавець знає, що не в змозі охопити своїми операціями всі перспективні ринки збуту;
• (5) отримання впливу на потенційного конкурента з можливими негативними наслідками для ліцензіата;
• (6) переключення небезпечних потенційних або реальних конкурентів на принципи власної науково-технічної політики, не властиві їм базові конструкторсько-технологічні рішення і стандарти.

Типові ліцензійні угоди

 

• Типові ліцензійні угоди розробляються комісіями ООН, галузевими асоціаціями промислових фірм, крупними фірмами - торговцями ліцензіями. При цьому такі фірми не практикують укладання оригінальних угод.

Структура ліцензійної угоди

 

• 1) назву, дату і місце підписання; 
• 2) визначення сторін;
• 3) визначення термінів;
• 4) предмет угоди;
• 5) визначення виду ліцензії;
• 6) технічну документацію;
• 7) удосконалення та покращання;
• 8) умови платежу;
• 9) технічну допомогу в освоєнні виробництва по ліцензії;
• 10) зобов’язання ліцензіара;
• 11) зобов’язання ліцензіата;
• 12) інформацію і звітність;
• 13) забезпечення конфіденційності;
• 14) рекламу;
• 15) термін, умови припинення або продовження дії угоди;
• 16) форс-мажорні обставини;
• 17) строк дії угоди;
• 18) арбітражне застереження;
• 19) юридичні адреси сторін.

Порядок укладання ліцензійних угод в Україні

 

• ліцензія може надаватися лише в межах строку чинності відповідного патенту;
• ліцензійна угода складається лише у письмовій формі;
• для надання ліцензії потрібна згода всіх власників охоронного документа;
• співвласник може передати свою частку власності іншим особам;
• дія ліцензії може припинятися достроково;
• ліцензії можуть бути винятковими або невинятковими, винятковий ліцензіар може надавати субліцензії;
• до зареєстрованої ліцензійної угоди можуть вноситися зміни на підставі заяви сторін і за умови сплати встановленого за це збору.

Преамбула

 

• передбачає посилання на попередні генеральні (рамкові) домовленості, міждержавні угоди.
• крім того, вказуються реквізити патентів (номер і дата видачі), обумовлюється право власності на них ліцензіара і намір ліцензіата використовувати патентні права.

Предмет угоди

 

• полягає у передачі права використання об’єкта промислової власності, права на який захищаються патентом (винахід, спосіб виробництва, технологічний процес, товарний знак тощо).

Об’єкт ліцензійної угоди

 

• запатентований винахід або технологічний процес
• передача технічних знань і досвіду
• товарний знак (марка), знак обслуговування, знак походження

Класифікація ліцензійних угод за предметом ліцензії

 

• ліцензійні угоди на запатентовані винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки та ноу-хау.

За видами ліцензій: 

 

• чисті (передача прав на використання об’єктів промислової власності в межах самостійної угоди),
• супутні (передача прав на використання об’єктів промислової власності у складі інших комерційних угод),
• повернені (надання ліцензіару прав використовувати удосконалені об’єкти, створені ліцензіатом), перехресні (взаємне надання ліцензій),
• примусові (видаються за рішенням компетентної інстанції у обов’язковому порядку за наявності певних визначених законом обставин),
• субліцензії (надання ліцензіатом прав на використання об’єкта промислової власності третім особам за згодою ліцензіара).

За обсягом прав, що передаються

 

• виняткові (ліцензіар надає ліцензіату право виключного використання об’єкта угоди, відмовившись від його самостійного використання та надання ліцензій третім особам),
• невиняткові (ліцензіар надає ліцензіату частину своїх монопольних прав на використання об’єкта, залишаючи за собою право як самостійно його використовувати, так і продавати аналогічні ліцензії третім особам)
• повні (рівноцінні продажу патенту).

 

 

За взаємовідносинами партнерів:

 

 

• ліцензії між незалежними фірмами, внутрішньофірмові ліцензії.

 

За способом охорони предметів ліцензії

 

• патентні (угоди, що передбачають передачу прав на використання захищених патентами об’єктів промислової власності)
• безпатентні (здійснюється передача прав на ноу-хау).

Приклади продажу безпатентних ліцензій

 

• 1) від материнської компанії до дочірньої або навпаки, всередині промислово-фінансової групи;
• 2) угоди, обумовлені особистими зв’язками менеджерів;
• 3) угоди від боржників до кредиторів (деколи навпаки);
• 4) між підприємствами-суміжниками, пов’язаними між собою довгостроковими угодами про поставки;
• 5) у випадку внесків у статутні фонди та акціонерні капітали підприємств, що створюються спільно ліцензіаром та ліцензіатом;
• 6) між фірмами, що визнають високу ділову репутацію одна одної.

За безпатентними ліцензіями передаються

 

• (1) піонерні винаходи, що лежать в основі нових поколінь технологій, сутність яких небезпечно публікувати в патентних описах; 
• (2) патентоспроможні винаходи, що належать малим та недосвідченим фірмам або фізичним особам;
• (3) нововведення, щодо яких дотримання режиму комерційного технічного секрету є дешевшим та надійнішим інструментом захисту;
• (4) технології, якими користується обмежене коло контрагентів, що дотримуються умов довіри та конфіденційності.

Примусові ліцензії

 

• на патент, що не використовується
• на залежний патент
• У суспільних інтересах