Лекции "Инновацийний менеджмент"

 

 

 

 

ТЕМА 4. ОБҐРУНТУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В ІННОВАЦІЙНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ

 

 

Тема охоплює такі питання:

 

• Поняття, класифікація і вимоги до якості рішень
• Оцінка і управління ризиками у прийнятті рішень
• Економічне обґрунтування рішень
• Технологія і організація розробки рішень

 

 

 

 

Управлінське рішення -

 

   це результат аналізу, прогнозування, оптимізації, економічного обґрунтування вибору з множини варіантів для досягнення конкретної цілі менеджменту.

   

   Рішення приймаються на основі інтуїції, міркувань і фактора раціональності.

 

 

 

 

Класифікація рішень

 

• Інтуїтивні рішення базуються на власних міркуваннях щодо правильності позиції, минулому досвіді і, з точки зору статистики, вірогідно помилкові.
• Рішення, базовані на міркуванні, подібні до інтуїтивних, проте  більше ґрунтуються на логіці, минулому досвіді, впливі особистості менеджера.

    Відповідно, розрізняють рішення:

- врівноважені (обґрунтовано-критичні); 

- імпульсивні (недостатньо перевірені); 

- інертні (результат обережного  пошуку); 

- ризиковані; 

- обережні (надкритичний підхід). 

• Раціональні рішення базуються на методах економічного аналізу, обґрунтування і оптимізації.

 

 

 

 

Класифікація рішень за  методами прийняття

 

• Програмовані - приймаються у відповідності до правил, процедур, моделей. Це полегшує процес прийняття рішень у ситуаціях, які повторюються, шляхом обмеження або виключення альтернатив.
• Непрограмовані рішення приймаються у випадках незвичної ситуації та у випадках, коли проблема виникає іноді і є настільки важливою, що вимагає особливого підходу.

 

Непрограмовані рішення поділяються на:

Структуровані – рішення, що відповідають проблемам, структура яких відома. Збільшення випуску продукції, будівництво заводу на території іншої країни - це приклади структурованих рішень.

Неструктуровані рішення є похідними від евристики, тобто оригінального, інтуїтивного пошуку рішення.

 

 

 

 

Процес прийняття рішення  включає:

 

• підготовку до роботи;
• виявлення проблеми і формулювання цілей;
• пошук і обробку даних;
• оцінку можливостей ресурсного забезпечення;
• ранжування цілей, формулювання завдань, оформлення необхідних документів;
• реалізацію завдань.

 

 

 

 

До основних характеристик  якості рішення відносяться:

 

• показник ентропії, тобто кількісної невизначеності проблеми (при якісному змістовному формулюванні проблеми наближається до нуля, при кількісному визначенні параметрів  - до одиниці);
• ступінь ризику інвестування;
• вірогідність реалізації рішення щодо показників якості, затрат і строків;
• ступінь адекватності теоретичної моделі фактичним даним (ступінь точності прогнозу).

 

 

 

 

“Чорний ящик” системного  підходу до прийняття рішень

 

Зовнішнє середовище

 

Вхід

 

Вихід

 

Зворотній зв’язок

 

 

Процес у системі

 

 

 

 

Рішення повинні приводитись  до зіставного вигляду за факторами:

 

• часу; 
• якості  об`єкта; 
• масштабу (обсягу) об`єкта;
• ступеня  виробничого  освоєння  об`єкта; 
• методу отримання  інформації   для    прийняття    рішення;
• умов  застосування   об`єкта; 
• інфляції;
• ризику і невизначеності.

 

 

 

 

Схема забезпечення зіставності  передбачає:

 

• наявність більше, ніж трьох варіантів;
• вибір як базового найновішого за часом варіанта рішення;
• високу якість і ефективність альтернатив;
• застосування сучасних засобів і методів обробки інформації.

 

 

 

 

Ризик в інноваційній  діяльності

 

Під ризиком розуміють небажані (непередбачені) події, що негативно  впливають на реалізацію рішення.

Рівень ризику характеризується:

• несприятливою подією;
• вірогідністю її настання;
• оцінкою можливих збитків.

 

 

 

 

Залежність рівня ризику  від часового етапу інноваційного  проекту

 

Рівень ризику

 

НДР ДКР Прототипи Дослідне виробництво Серійне виробництво  t

 

 

 

 

Залежність грошового  потоку від етапу інноваційного  проекту

 

НДР ДКР Прототипи Дослідне виробництво Серійне виробництво  t

 

 

Грошові потоки

 

 

 

 

Залежність вірогідності  інвестиційної підтримки від  етапу інноваційного проекту

 

Вірогідність інвестиційної підтримки

 

Д

 

НДР       ДКР          Прототипи         Дослідне  виробництво Серійне виробництво  t

 

 

 

 

Скоригований коефіцієнт  дисконтування

 

де  dі – ставка дисконту без врахування ризику;

r – ставка рефінансування ЦБ, %;

і – темпи інфляції на поточний рік, %.

З урахуванням ризику ставка  дисконту:

 

де Р – ризик, %.

 

 

 

 

Точка беззбитковості

 

 

 

 

 

де  Зc – умовно-постійні витрати;

Ц – ціна одиниці продукції;

Зv – умовно-змінні видатки, прямо пропорційні обсягам виробництва.

 

 

 

 

Метод формалізації невизначеності  передбачає:

 

• опис можливих подій, умов реалізації рішення у вигляді певних сценаріїв або системи обмежень на значення техніко-економічних параметрів проекту з відповідними наслідками подій для результатів і ефективності;
• перетворення наявної інформації на інформацію про ймовірності;
• розрахунки показників ефективності з урахуванням невизначеності – очікуваної ефективності.

 

 

 

 

Очікуваний економічний  інтегральний ефект

 

 

де  Еі – інтегральний ефект при і-й умові реалізації;

Рі – вірогідність реалізації цієї умови.

В загальному випадку інтегральний  ефект:

 

де  Еmax, Emin – найбільші і найменші  значення інтегрального ефекту  для розподілу вірогідностей;

λ – спеціальний норматив  для врахування невизначеності (рекомендується  на рівні 0,3)

 

 

 

 

Комплексне обґрунтування  рішень передбачає дотримання  таких принципів:

 

• врахування фактора часу;
• врахування затрат і результатів за життєвий цикл проекту;
• врахування соціально-економічних затрат, у тому числі трансакційних, і результатів;
• збалансованість і пропорційність у розвитку соціально-економічної системи – для випадків інновацій у соціальній та економічній сферах;
• застосування системного підходу;
• застосування комплексного підходу;
• багатоваріантність технологічних і організаційних рішень;
• забезпечення зіставності рішень.

 

 

 

 

Підходи до розрахунку  ефекту вдосконалення системи  інноваційного менеджменту:

 

 

• підвищення якості “входу”;
• підвищення якості процесу в системі;
• підвищення якості товару;
• придбання нового товару – засобу праці.

 

 

 

 

Економічний ефект підвищення  якості “входу” системи

 

 

 

 

де  ΔСвх - перевитрати на придбання якісної сировини, матеріалів на “вході”;

ΔСпрt - зниження собівартості одиниці товару за рахунок якісного “входу”;

Цнt – прогноз ціни нового товару у рік t;

Цсt – прогноз ціни старого товару, що випускається, у рік t;

Nt- прогноз обсягу випуску  даного товару в році t;

Звх– одноразові інвестиції  на підвищення якості “входу”.

 

 

 

 

Економічний ефект за  рахунок підвищення „якості”  процесу в системі

 

де  і = 1,2,3,... n – кількість найменувань товарів, що випускаються;

Цit – прогноз ціни і-го товару в рік t;

Сit – прогноз собівартості одиниці і-го товару в рік t;

Нit – прогноз податків на одиницю і-го товару в рік t;

Nit - прогноз обсягу випуску і-го товару в рік t;

Твкл – рік завершення інвестицій в заходи по підвищенню „якості” процесів в системі;

Зnpt – інвестиції на підвищення „якості” процесів.

 

 

 

 

Економічний ефект розробки  і впровадження заходів по  підвищенню якості товару:

 

де  t = 1,2..... Tс – строк дії заходів щодо покращення екологічних та соціальних показників зовнішнього середовища;

Цt – прогноз ціни товару в рік t;

Сt – прогноз собівартості одиниці товару в рік t;

Нt – прогноз податків на одиниці товару в рік t;

Nt  - прогноз обсягу випуску товару в рік t;

Еcont – супутній ефект (екологічний, економічний) від використання нового товару;

Зkt – одноразові витрати (інвестиції) на підвищення якості товару.

 

 

 

 

Очікуваний ефект придбання  нових засобів виробництва:

 

де  Цnit  – прогноз ціни товару і-го виду, що випускається із застосуванням нового обладнання в рік t;

Сnit  - прогноз собівартості одиниці і-того товару в рік t;

Нnit – прогноз податків на одиницю і-того товару в рік t;

Пit  - прогноз корисного ефекту для одиниці і-того товару в рік t;

Зt – інвестиції на купівлю одиниці товару, транспортування, монтаж, підготовку кадрів та інші одноразові витрати на демонтаж та утилізацію старих виробничих потужностей.

 

 

 

 

Супутній ефект

 

 

де  Рсt – екологічний або соціальний показник старого товару в рік  t  в натуральному вимірі;

 Рнt – те саме для нового товару;

 Содрt- вартісна оцінка одиниці показника Р.

 

 

 

 

Процес розробки управлінського  рішення повинен відповідати  вимогам: 

 

• - високої якості процесу (професіональні здібності персоналу, можливості технічних засобів);
• - пропорційності, безперервності, паралельності, ритмічності і спеціалізації організації процесу розробки;
• - мінімальної тривалості процесу при заданих параметрах якості.

 

 

 

 

Організація процесу розробки  рішення включає такі етапи:

 

 

• уявлення про процес пізнання елементів технології і організації;
• формулювання вимог до якості рішень;
• визначення етапів і операцій процесу розробки рішення;
• розробка блок-схеми прийняття рішення;
• аналіз і прогнозування змінних параметрів зовнішнього середовища і об`єкта (предмета, проблеми) рішення та його економічне обґрунтування;
• організація виконання рішення.