Лекции "Инновацийний менеджмент"

 

 

 

 

ТЕМА 9. МІЖНАРОДНА ПЕРЕДАЧА ТЕХНОЛОГІЙ 

 

Глобалізація економічного розвитку і поняття техноглобалізму

Теоретичні засади та доцільність міжнародної торгівлі технологіями 

Загальна характеристика світового ринку технологій.

 

 

 

 

Глобалізація 

 

Процес, у якому економічні ринки, технології та комунікаційні моделі поступово виявляють більш глобальні та менш глобальні - національні чи місцеві характеристики.

Глобалізація економічного зростання означає встановлення безпосереднього зв`язку національної економіки і світового господарства, їх глибокий взаємовплив.

 

 

 

 

Ознака сучасної світової економіки - формування двох полюсів:

 

• країни-глобальні лідери, серед яких США займають домінуючі позиції, успіх яких визначається інтелектуалізацією із здатністю до постійних інновацій; соціалізацією з пріоритетом самовираження особистості; екологізацією виробництва і середовища життєдіяльності;
• країни, для яких економічна глобалізація проявляється насамперед як якісно нові умови розвитку, на які вже практично неможливо впливати, але які обов`язково треба враховувати.

 

 

 

 

Глобальна економіка включає :

 

1)міжнародну науково-технічну сферу;

2) систему міжнародного виробництва;

3) світовий ринок і міжнародну торгівлю;

4) міжнародну валютно-фінансову систему.

 

 

 

 

Глобалізація науки і технології 

 

   зростаюча свобода, з якою результати науково-технічного прогресу перетинають національні кордони у формі наукових праць, товарів, ідей, кваліфікованих спеціалістів, а також технологічного, виробничого та маркетингового ноу-хау.

 

 

 

 

Техноглобалізм 

 

   Планетарний процес інтернаціоналізації створення і освоєння виробничого й комерційного використання, трансферу (передачі) і дифузії (поширення) технологій

 

 

 

 

Міжнародний обмін науково-технічними знаннями 

 

   Обмін продуктами інтелектуальної праці на комерційних засадах між конкретними агентами різних країн, включаючи і внутрішньофірмовий обмін.

 

 

 

 

Поняття технологій трактують як:

 

• власне технологію, під якою розуміють набір наукових рішень, інструкцій, методів тощо;
• матеріалізовану технологію - продукт інтелектуальної праці, втілений в конкретний матеріальний об’єкт (промисловий взірець, обладнання та ін.).

 

 

 

 

Модель „технологічного розриву” („відриву”)

 

   Фактор НТД є визначальним для виникнення торговельних зв’язків. Країна-інноватор, яка володіє квазімонополією власності на науково-технічний результат, експортує науково місткий продукт, імпортує сировинні, працемісткі та енергомісткі продукти. Тобто технологічний розрив є основою міжнародного торговельного обміну. З часом він скорочується внаслідок передачі технологій, впровадження альтернативних технологій в країнах-аутсайдерах.

 

 

 

 

Модель „міжнародного життєвого циклу продукту” 

 

    На першому етапі свого існування – етапі появи нового продукту на ринку (new product stage) – новий продукт з’являється на внутрішньому ринку США і споживається лише на території цієї країни. Тому фірми – виробники зацікавлені зосередити свою діяльність саме там, де можна швидко і безпосередньо визначити реакцію споживача на свої товари та врахувати її в своїй подальшій виробничо-комерційній діяльності. До того ж на цьому етапі якісні характеристики продукту, обсяги й технології його випуску ще не є сталими, оскільки фірми лише освоюють виробництво даного товару та ринок, на якому він реалізується. Очевидно, що в такому випадку новий продукт не потрапляє в міжнародний обмін.

 

 

 

 

Модель „міжнародного життєвого циклу продукту”

 

Другий етап – етап зрілості продукту (maturing product stage) характеризується формуванням певних загальних стандартів нового виробу, визначенням його основних характеристик та технологічних процесів виробництва. На цьому етапі з’являється й швидко зростає попит на товар з  боку іноземних споживачів. Разом з тим попит на товар у міжнародних масштабах обмежується регіоном розвинутих країн, оскільки, за визначенням, даний товар при значено для задоволення потреб споживачів з високим рівнем доходу. Іноземний попит та економія на масштабах виробництва стимулюють експорт товару на ринки розвинутих країн.

 

 

 

 

Модель „міжнародного життєвого циклу продукту”

 

На третьому етапі – етапі випуску стандартизованого продукту (standartized product stage) – весь комплекс характеристик, як споживчих якостей продукту, так і процесу його виробництва вже чітко визначений. Це означає, що продукт добре знайомий споживачам, а технологія його виготовлення – виробникам. Індустріально розвинуті країни в цей час знову займаються розробкою нових продуктів. Структура торгівлі даним товаром може змінитися таким чином, що тепер США  та інші індустріально розвинуті держави почнуть імпортувати його з менш розвинутих країн.

 

 

 

 

На мікрорівні (фірм, корпорацій, підприємств) доцільність передачі технологій обумовлюється локальними факторами

 

• обсягами ресурсів, які необхідні для вирішення конкретних науково-технічних проблем;
• незначною потужністю науково-технічної бази окремого підприємства, лабораторії;
• неготовністю наявних виробничих потужностей до реалізації науково-технічних досягнень;
• невідповідністю отриманих науково-технічних рішень стратегічним цілям фірми;
• отриманням нових стратегічних можливостей внаслідок приєднання до міжнародного технологічного обміну.

 

 

 

 

Економічна доцільність експорту технологій в світовій практиці проявляється як:

 

• засіб збільшення доходів при обмежених ресурсах для самостійного впровадження НТД;
• форма боротьби за нові товарні ринки при обмежених фінансових ресурсах для організації експорту в економічно доцільних розмірах;
• спосіб уникнення перешкод щодо експорту товарів;
• засіб розширення експорту шляхом вимушеного залучення імпортера технологій до товарного імпорту;
• засіб посилення контролю над закордонними виробниками шляхом технологічного контролю над обсягами виробництва за допомогою умов ліцензійних договорів;
• засіб доступу до імпорту нововведень шляхом так званого „перехресного ліцензування”;
• можливість для вдосконалення об’єкта ліцензії в процесі її впровадження.

 

 

 

 

Економічна доцільність імпорту технологій проявляється в наступних формах:

 

• як засіб доступу до високотехнологічних нововведень з меншими затратами в порівнянні з самостійними НДіДКР;
• як засіб зменшення валютних витрат на товарний імпорт при одночасному використанні національного капіталу і робочої сили;
• як гарантія освоєння виробництва продукції високого технологічного рівня за допомогою ліцензіара;
• як засіб розширення експорту продукції, що визначається за іноземною технологією.

 

 

 

 

Характерні риси сучасного міжнародного технологічного обміну

 

• об’єктивний характер розвитку технологічного ринку, яким обумовлена монополізація технологічного ринку і відрив розвинених країн від інших в сфері НТР;
• вихід торгівлі технологіями на перше місце в глобальній політиці ТНК;
• використання міжнародної передачі технологій як засобу зовнішньоекономічної експансії, що проявляється в передачі технологій дочірнім фірмам і обмеженні продажу ліцензій конкурентам;
• розширення участі в обміні технологіями малих і середніх фірм;
• посилення конкурентної боротьби між лідерами світового технологічного ринку (США, Японія, країни Західної Європи);
• використання технологічного обміну як форми економічної залежності слаборозвинених економік.

 

 

 

 

Поняття „світовий ринок технологій” 

 

   Сукупність міжнародних ринкових відносин його суб`єктів з приводу прибуткового використання прав власності на його об`єкти – технології, продуктів, процесів та управління

 

 

 

 

В світовому технологічному ринку виділяють чотири сегменти:

 

• ринок патентів та ліцензій;
• ринок наукової чи технологічної продукції;
• ринок високотехнологічного капіталу;
• ринок науково-технічних спеціалістів.

 

 

 

 

Інституційні елементи світового ринку технологій:

 

• об`єкти, тобто продукти (товари) чи процеси – носії технологій;
• суб`єкти – юридичні чи фізичні особи, що оперують об`єктами;
• комерційний та некомерційний трансфер технологій;
• форми трансферу та правового захисту інновацій і технологій (патенти, ліцензії, ноу-хау, лізинг, копірайт, франчайзинг, форми наукомісткого сервісу);
• канали трансферу та дифузії інновацій і технологій (торгівля інноваційно ємною продукцією, ліцензійна торгівля, наукоємний сервіс, науково-технічне та інформаційне співробітництво, комплексний трансфер технологій, зокрема прямі іноземні інвестиції, спільне підприємництво, контракти).

 

 

 

 

Класифікація об'єктів:

 

• позаринкові ;
• потенційно ринкові;
• ринкові.

 

 

 

 

Основні канали трансферу інновацій і технологій 

 

• міжнародна торгівля інноваційно ємною продукцією,;
• ліцензійна торгівля;
• наукоємний сервіс;
• міжнародне науково-технічне співробітництво;
• комплексний трансфер технологій.

 

 

 

 

Основні інноваційні стратегії суб`єктів світового ринку технологій

 

• наступальна, що орієнтована на використання радикальних інновацій, перспективних технологій, випуск новітніх продуктів, лідерство на ринку;
• захисна, що пов`язана з удосконалювальними інноваціями, мінливими технологіями і є найпоширенішою у розвинутих країнах;
• імітаційна, що передбачає копіювання піонерних технологій з залученням модернізувальних інновацій і є найхарактернішою для попереднього періоду економічного зростання Японії, “нових індустріальних країн” Азії.