„Збирати врожай”
Відновлюватися
Аналіз конкурентних переваг за М.Портером полягає у:
- аналізі історії успішних галузей;
- знаходженні позиції фірми у глобальному масштабі;
- визначенні стратегії фірми;
- визначенні ланцюга цінностей фірми;
- аналізі факторів утримання конкурентних переваг;
- аналізі детермінант конкурентних переваг країни;
- розробці, обґрунтуванні і узгодженні заходів підвищення конкурентоспроможності країни, галузей, окремих фірм;
- контролі і мотивації досягнення результатів.
Типові стратегії провідних фірм
Конкурентна перевага
Менші витрати
Диференціація
Лідерство за рахунок економії на витратах
Диференціація якості товару
Концентрація на видатках
Фокусована диференціація
Сфера конкуренції
Звужена мета
Загальна мета
Фактори утримання конкурентних переваг ( за М.Портером):
- джерело переваги (низького рангу – робоча сила, вищого рангу – технологія; маркетингові мотиви);
- чисельність явних джерел переваг перед конкурентами;
- постійна модернізація виробництва та інших видів діяльності.
Детермінанти конкурентних переваг країни (за М.Портером)
Стратегія фірм, їх структура і суперництво
Параметри факторів виробництва та інфраструктури
Параметри попиту на продукцію національних фірм
Пов`язані з фірмою галузі та такі, що підтримують її
За М.Портером у змаганні за місце на ринку перемагають фірми, які:
- базуються в країнах, де найшвидше можна нагромадити спеціалізовані ресурси і навички;
- діють в країнах з найдоступнішою і найточнішою інформацією про потребу в товарах і технологіях;
- діють в країнах, де можливі постійні капіталовкладення (стабільний приріст вітчизняних капіталовкладень);
- діють в країнах, де співпадають інтереси власників, менеджерів і персоналу.
Параметри факторів виробництва:
- людські ресурси (кваліфікація, або у ширшому розумінні: „якість, кількість, вартість”);
- фізичні ресурси (кількість, якість, доступність, вартість);
- інтелектуальні ресурси (сукупність наукової, технічної, ринкової інформації та її вартість);
- фінансові ресурси (кількість, вартість і, доповнимо, якість - технологомісткість, мобільність капіталу).
До інфраструктури відносять:
- систему зв’язку, транспорту, охорони здоров`я, культури, ринкову інфраструктуру та інші фактори привабливості країни (регіону) як місця проживання і праці;
- інституційні фактори (втручання держави, стандарти ділової практики в праці, умови господарювання).
Стратегії встановлення цін
9.Стратегія низької цінової
значущості
8.Стратегія “показного блиску”
7.Стратегія “пограбування”
Низька якість (покращання технології,
менеджменту)
6.Стратегія хорошої якості
5.Стратегія середнього рівня
ціни
4.Стратегія завищеної ціни
Середня якість (ноу-хау, покращання
товару)
3.Стратегія високої цінової
значущості
2.Стратегія глибокого проникнення
1.Стратегія преміальних націнок
Висока якість (ідея, винахід)
Низька ціна
Середня ціна
Висока ціна
Рівень якості
Відповідно до стратегій формується політика ціноутворення:
- мінімальної граничної ціни;
- ціна, орієнтована на стратегію “зняття вершків” для популярних марок на початку освоєння ринків;
- ціна, орієнтована на завоювання ринку (як правило, нижча, ніж у конкурентів);
- цінового збалансування (ступінчасті ціни на товари одної продуктової лінії);
- ціна, орієнтована на ринкову конкуренцію (лідера ринку).
Стадії обґрунтування ціни на етапі стратегічного маркетингу :
- маркетингові дослідження;
- прогнозування організаційно-технічного розвитку виробництва;
- розрахунок витрат фірми і лімітної ціни;
- прогнозування цін конкурентів;
- встановлення ціни на товар.
Розрахунок лімітної ціни:
де Пп - потенційний корисний ефект за період служби проектованого товару за час t;
Знорм - норматив витрат на виробництво нового товару на одиницю корисного ефекту товару;
Із.спож - індекс зниження витрат у споживача, який розраховується як:
де Вспож.в., Вспож.н – витрати на споживання кращого світового взірця і
нового товару.
У діяльності на міжнародних ринках як ціноутворюючі слід враховувати фактори:
- загальноекономічні (економічний цикл, стан сукупного попиту і пропозиції, інфляція);
- конкретно економічні, обумовлені особливостями товару (новинки), умовами його виробництва і реалізації (витрати, прибуток, податки, пропозиція і попит з врахуванням взаємозамінності), споживчими властивостями товару;
- специфічні (сезонність поставки, експлуатаційні видатки, комплектність, гарантії та умови сервісу);
- спеціальні, пов’язані з дією особливих механізмів (державне регулювання, валютний курс);
- позаекономічні (військові, політичні та ін).
Комбінації продуктово-асортиментного складника інноваційних стратегій організації
(індекс 1- незмінність стратегії; 2 – оновлення стратегії):
1) просте відтворення – К1 Ц1 С1
V1 Р1;
2) просте відтворення товару вищої якості – К2 Ц1 С1 V1 Р1;
3) просте відтворення зі зниженою ціною – К1 Ц2 С1
V1 Р1;
4) просте відтворення за ресурсозберігаючою технологією – К1 Ц1 С2
V1 Р1;
5) розширене відтворення нового товару – К2 Ц1 С1
V2 Р2;
6) розширене відтворення старого товару за ресурсозберігаючою технологією – К1 Ц1 С2
V2 Р2;
7) просте відтворення старого товару для нових ринків – К1 Ц1 С1
V1 Р2;
8) розширене відтворення нових товарів для старих і нових ринків за новою технологією – К2 Ц2 С2
V2 Р2.
Формування портфеля новинок та інновацій
Портфель інновацій
9
8
7
6
5
4
3
2
1
вартісний
натуральний
вартісні
натуральні
завершення
початок
Очікуваний ефект
Витрати на впровадження
Строки впровадження
Місце впровад-ження
Мета впровад-ження
Назва і вид
Формування портфеля новинок та інновацій
Портфель новинок для розробки і використання (впровадження чи продажу)
11
10
9
8
7
6
5
4
3
2
1
вартісний
натуральний
вартісні
нату-
ральні
завершення
початок
Очікуваний ефект від використання
(продажу)
Витрати на впровадження
Строки розробки і впровадження
Розробник
Потенційна патенто-спроможність
Рівень новин-ки
Ідея новинки
Назва і вид новинки